Музеї
Матеріали Музею історії гімназії №191 імені П.Г. Тичини м. Києва на підтвердження звання «Зразковий музей»
Музей історії гімназії № 191 ім. П.Г. Тичини з поглибленим вивченням іноземних мов засновано 29 січня 2004 року (до 35 річниці з дня народження школи № 191), у цьому ж році присвоєно звання «Зразковий».
Уся робота музею спрямована на ознайомлення дітей з історією гімназії №191 ім. П.Г.Тичини, на виховання в учнів почуття поваги і гордості за свій заклад. Музей історії гімназії – це центр пошукової, наукової, комунікативної, творчої та виховної роботи, спрямованої на збереження і відродження гімназійних звичаїв, культури, досягнень.
Музей історії гімназії займається не тільки ознайомчою діяльністю, а й веде просвітницьку роботу серед учнівської молоді. Екскурсії, які були проведені на базі музею націлені на ознайомлення гімназистів з процесом становлення і розвитку закладу від звичайної школи до гімназії.
У експозиції музею чотири постійні стенди:
- «Народження школи»
- «Його ім’я носить наша гімназія»
- «Стежками поета»
- «ЮНЕСКО»
Та три пересувні стенди:
- «Наш родовід»
- «Галерея випускників»
- «Наші досягнення сьогодні»
Експозиції музею є постійними. Надходження за останні роки незначні, що пов’язано з епідеміологічною ситуацією в країні.
Робота музею організована за принципом самоврядування. Вищий керівний орган – Рада музею, яка складається з 18 осіб: директор гімназії, заступник з навчальної роботи, заступник з виховної роботи, директор музею, голова ради музею, вчителі, батьки, учні.
Рада музею:
- Обговорює та подає на затвердження план роботи;
- Заслуховує звіт про проведену роботу;
- Веде документацію;
- Готує екскурсоводів;
- Розглядає і вирішує нагальні питання пов’язані з роботою музею.
У діяльності Музею історії гімназії №191 ім. П.Г. Тичини використовуємо таку документацію:
- Статут;
- Книга обліку та реєстрації матеріальних цінностей (основний фонд);
- Книга обліку та реєстрації матеріальних цінностей (неосновний фонд);
- Книга обліку проведення екскурсій;
- Книга обліку відвідувачів;
- Протоколи засідань Ради Музею;
- Уніфікований паспорт музею;
- Положення про Музей історії гімназії №191 ім. П.Г. Тичини з поглибленим вивченням іноземних мов;
- План роботи
- Річні звіти про проведення роботи
- Акти обстеження музею;
- Накази.
Технічне оснащення музею:
- світло, - звуко, - аудіо обладнання, монітори, фонотеки, проектор, мультимедійна дошка, екран, цифровий фотоапарат, - фото, -фільмо, -медіатеки;
- автоматична система обліку та накопичення інформації;
- фото, кіно обладнання, засоби поліграфії.
У музеї проводяться різні форми роботи:
- Оглядові екскурсії (для учнів перших курсів)
- Тематичні екскурсії (для учнів гімназії, гостей закладу)
Тематика екскурсій:
- «Народження школи»
- «Його ім’я носить наша гімназія»
- «Стежками поета»
- «ЮНЕСКО»
Кількість експонатів основного фонду: загальна кількість експонатів за інвентарною книгою 500 (п’ятсот), з них музейних предметів основного фонду – 300 (триста), неосновного фонду – 200 (двісті)
Музей історії гімназії брав участь у конкурсах екскурсоводів музеїв 2017-2019рр., у конкурсі відео екскурсій (2021р.).
Музей співпрацював з Літературно-меморіальним музеєм-квартирою П.Г. Тичини, районною бібліотекою ім. П.Усенка
Матеріали Музею української словесності гімназії №191 імені П.Г. Тичини м. Києва на підтвердження звання «Зразковий музей»
Музей української словесності гімназії засновано 09.03.2006 року, у 2017 році присвоєно звання «Зразковий».
Уся робота Музею спрямована на виховання в учнів почуття національної гідності, гордості за свій народ, мови, історію. Сьогодні з упевненістю можна сказати, що саме Музей української словесності став центром пошукової, наукової, творчої та виховної роботи, спрямованої на вивчення української мови, літератури, їх охорону, пропаганду, на відродження національної культури, звичаїв і традицій українців.
За останні 5 років Музей проводив просвітницьку роботу серед учнівської молоді. Заходи, які були проведені (зустрічі з письменниками, науковцями, екскурсії), приурочувались саме тому, щоб довести, що рідне слово багате й неповторне, що це ознака, окраса й генетичний код нашого народу, що саме воно зближує й об’єднує націю, робить її сильною, духовно багатою й непереможною. Музей єдиний у Києві. У його арсеналі нараховується 354 експонати, 7 експозицій (стенди у вигляді 3 розгорнутих книг по 8 сторінок кожна й 4 вітрини). Кожен розділ – це певна лінгвістична епоха з іменами, реальними подіями, що відображені в наявних документах. Тут фототипія Букваря І. Федорова, копії Букваря Т. Шевченка, читанки з Канади, Австралії, Америки. Книги з автографами відомих письменників, учених, які були гостями гімназії. Дослідження мови учнями й учителями, збірки дитячої творчості.
Основні розділи:
- «Пам’ятки давньоруської писемності»;
- «Перші науковці-дослідники мови»;
- «Видатні мовознавці»;
- «Під імперським чоботом (етапи нищення мови)»;
- «Цвіти і сяй моя державна».
Експозиції Музею є постійними, змінюються в основному матеріали-дослідження мови гімназистами й учителями. Надходження за цей період незначні, що пов’язано з епідеміологічною ситуацією в країні. Основний фонд поповнився 18 підручниками мови та літератури, 4 подарунковими книжками.
Робота Музею організована за принципом самоврядування. Вищий керівний орган – Рада Музею, яка складається з педагогічний працівників та учнів.
Рада Музею:
- обговорює та подає на затвердження план роботи;
- заслуховує звіт про проведену роботу;
- веде документацію;
- готує екскурсоводів;
- розглядає й вирішує нагальні питання пов’язані з роботою Музею.
У своїй діяльності використовуємо таку документацію:
- книга обліку та реєстрації матеріальних цінностей (основний фонд);
- книга обліку та реєстрації матеріальних цінностей (неосновний фонд);
- книга обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів;
- протоколи засідань Ради Музею;
- уніфікований паспорт Музею;
- положення про Музей української словесності;
- плани роботи;
- річні звіти про проведену роботу;
- акти обстеження Музею;
- накази.
У Музеї проводяться різні форми роботи:
- оглядові (ознайомчі) екскурсії для першокурсників і їхніх батьків (14 за 5 останніх років);
- тематичні екскурсії, які розширюють площину навчальних занять (11 за 5 років).
Тематика екскурсій:
- Від кирилиці й глаголиці до сучасного письма;
- Історія становлення і розвитку української мови;
- Тарас Шевченко – основоположник сучасної української мови;
- Літературна мова й діалекти;
- Стильове розмаїття сучасної української літературної мови;
- Забуті імена: І. Білодід, Л. Булаховський, М. Максимович, І. Житецький, І. Жовтобрюх;
- Буква Г в українській мові;
- «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» (Т. Шевченко);
- «До словечка, до слов’ятка притулися…»
- Синонімічне багатство мови (Словник синонімів Я. Караванського);
- «Мова – то не просто звуки…» (Панас Мирний);
- «Не бійтесь заглядати у словник…» (М. Рильський);
- Новий правопис. Який він?
- Зустрічі з письменниками й науковцями та спільні проекти з ними (спільний проект з Павлом Браницьким «Віршовані мандри», 2018 р., «Віршуємо разом», 2019 р.; спільний проект з християнським письменником Олексієм Полосіним «Календар-порадник моральних істин», 2021 р.; традиційні зустрічі з відомим мовознавцем О. Авраменком, 2016-2019 рр.; з членами товариства «Українська група», 2017 р.; зустріч із Сашком Лірником та спільний проект «Театр одного актора», 2021 р.; із відомим драматургом та громадським діячем Б. Жолдаком, 2016 р.)
Науково-дослідницька робота учнів представлена в колективних проектах:
- «Лицарський дух українського козацтва» (2015 р.);
- «Дитячий фольклор» (2016 р.);
- «Київ театральний» (2017 р.);
- «І на тім рушникові розцвіте все знайоме до болю…» (2017 р.);
- «Козацькому роду нема переводу» (2019 р.);
- «Я – творець своєї держави» (2020 р.).
Є й творчі здобутки. На базі Музею працює Мале літературно-мистецьке об’єднання «Оріяна» (керівник – учитель української мови та літератури Шевчук В.В.), яке залучає до роботи особливо творчо обдарованих учнів. Збірки, які вийшли за цей період:
- «Веселкові барви рідної землі» (2016 р.);
- «Віршові мандри» (2019 р.);
- «Календар-порадник моральних істин » (2021р.);
- Відеозбірка, приурочена 200-річчю від дня народження Лесі Українки «Сім струн» (2021 р.).
Брали участь у конкурсах екскурсоводів шкільних музеїв 2017-2019 рр., у конкурсі відеоекскурсій (2021 р.).
Є й щорічні традиційні заходи, присвячені Дню української писемності й мови, Міжнародному дню мови, Шевченківським та Тичининським дням.
Музей – це класна кімната, де проводяться щодня навчальні заняття згідно з розкладом освітнього процесу гімназії.
На базі Музею відбуваються засідання МК учителів української мови та літератури.
Співпрацювали з Літературно-меморіальним музеєм-квартирою Павла Тичини (2016-2017 рр.),
Основною проблемою, над якою продовжували працювати вчителі, -- це формування комунікативних компетенцій гімназистів, які тісно пов’язані з вихованням духовності, філософією родинності, вивченням українознавства, плеканням активної особистості, небайдужої до мовних проблем держави. Ця ж проблема лягла в основу музею Української словесностів основу роботи Муз.
Матеріали Музею української словесності гімназії №191 імені П.Г. Тичини м. Києва на підтвердження звання «Зразковий музей»
Музей української словесності гімназії засновано 09.03.2006 року, у 2017 році присвоєно звання «Зразковий».
Усі робота Музею спрямована на виховання в учнів почуття національної гідності, гордості за свій народ, мови, історію. Сьогодні з упевненістю можна сказати, що саме Музей української словесності став центром пошукової, наукової, творчої та виховної роботи, спрямованої на вивчення української мови, літератури, їх охорону, пропаганду, на відродження національної культури, звичаїв і традицій українців.
За останні 5 років Музей проводив просвітницьку роботу серед учнівської молоді. Заходи, які були проведені (зустрічі з письменниками, науковцями, екскурсії), приурочувались саме тому, щоб довести, що рідне слово багате й неповторне, що це ознака, окраса й генетичний код нашого народу, що саме воно зближує й об’єднує націю, робить її сильною, духовно багатою й непереможною. Музей єдиний у Києві. У його арсеналі нараховується 354 експонати, 7 експозицій (стенди у вигляді 3 розгорнутих книг по 8 сторінок кожна й 4 вітрини). Кожен розділ – це певна лінгвістична епоха з іменами, реальними подіями, що відображені в наявних документах. Тут фототипія Букваря І. Федорова, копії Букваря Т. Шевченка, читанки з Канади, Австралії, Америки. Книги з автографами вдомих письменників, учених, які були гостями гімназії. Дослідження мови учнями й учителями, збірки дитячої творчості.
Основні розділи:
· «Пам’ятки давньоруської писемності»;
· «Перші науковці-дослідники мови»;
· «Видатні мовознавці»;
· «Під імперським чоботом (етапи нищення мови)»;
· «Цвіти і сяй моя державна».
Експозиції Музею є постійними, змінюються в основному матеріали-дослідження мови гімназистами й учителями. Надходження за цей період незначні, що пов’язано з епідеміологічною ситуацією в країні. Основний фонд поповнився 18 підручниками мови та літератури, 4 подарунковими книжками.
Робота Музею організована за принципом самоврядування. Вищий керівний орган – Рада Музею, яка складається з педагогічний працівників та учнів.
Рада Музею:
· обговорює та подає на затвердження план роботи;
· заслуховує звіт про проведену роботу;
· веде документацію;
· готує екскурсоводів;
· розглядає й вирішує нагальні питання пов’язані з роботою Музею.
У своїй діяльності використовуємо таку документацію:
ü книга обліку та реєстрації матеріальних цінностей (основний фонд);
ü книга обліку та реєстрації матеріальних цінностей (неосновний фонд);
ü книга обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів;
ü протоколи засідань Ради Музею;
ü уніфікований паспорт Музею;
ü положення про Музей української словесності;
ü плани роботи;
ü річні звіти про проведену роботу;
ü акти обстеження Музею;
ü накази.
У Музеї проводяться різні форми роботи:
· оглядові (ознайомчі) екскурсії для першокурсників і їхніх батьків (14 за 5 останніх років);
· тематичні екскурсії, які розширюють площину навчальних занять (11 за 5 років);
Тематика екскурсій:
ü Від кирилиці й глаголиці до сучасного письма;
ü Історія становлення і розвитку української мови;
ü Тарас Шевченко – основоположник сучасної української мови;
ü Літературна мова й діалекти;
ü Стильове розмаїття сучасної української літературної мови;
ü Забуті імена: І. Білодід, Л. Булаховський, М. Максимович, І. Житецький, І. Жовтобрюх;
ü Буква Г в українській мові;
ü «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» (Т. Шевченко);
ü «До словечка, до слов’ятка притулися…»
ü Синонімічне багатство мови (Словник синонімів Я. Караванського);
ü «Мова – то не просто звуки…» (Панас Мирний);
ü «Не бійтесь заглядати у словник…» (М. Рильський);
ü Новий правопис. Який він?
· Зустрічі з письменниками й науковцями та спільні проекти з ними (спільний проект з Павлом Браницьким «Віршовані мандри», 2018 р., «Віршуємо разом», 2019 р.; спільний проект з християнським письменником Олексієм Полосіним «Календар-порадник моральних істин», 2021 р.; традиційні зустрічі з відомим мовознавцем О. Авраменком, 2016-2019 рр.; з членами товариства «Українська група», 2017 р.; зустріч із Сашком Лірником та спільний проект «Театр одного актора», 2021 р.; із відомим драматургом та громадським діячем Б. Жолдаком, 2016 р.)
Науково-дослідницька робота учнів представлена в колективних проектах:
ü «Лицарський дух українського козацтва» (2015 р.);
ü «Дитячий фольклор» (2016 р.);
ü «Київ театральний» (2017 р.);
ü «І на тім рушникові розцвіте все знайоме до болю…» (2017 р.);
ü «Козацькому роду нема переводу» (2019 р.);
ü «Я – творець своєї держави» (2020 р.).
Є й творчі здобутки. На базі Музею працює Мале літературно-мистецьке об’єднання «Оріяна» (керівник – учитель української мови та літератури Шевчук В.В.), яке залучає до роботи особливо творчо обдарованих учнів. Збірки, які вийшли за цей період:
ü «Веселкові барви рідної землі» (2016 р.);
ü «Віршові мандри» (2019 р.);
ü «Календар-порадник моральних істин » (2021р.);
ü Відеозбірка, приурочена 200-річчю від дня народження Лесі Українки «Сім струн» (2021 р.).
Брали участь у конкурсах екскурсоводів шкільних музеїв 2017-2019 рр., у конкурсі відеоекскурсій (2021 р.).
Є й щорічні традиційні заходи, присвячені Дню української писемності й мови, Міжнародному дню мови, Шевченківським та Тичининським дням.
Музей – це класна кімната, де проводяться щодня навчальні заняття згідно з розкладом освітнього процесу гімназії.
На базі Музею відбуваються засідання МК учителів української мови та літератури.
Співпрацювали з Літературно-меморіальним музеєм-квартирою Павла Тичини (2016-2017 рр.), районною бібліотекою імені Павла Усенка (2016-2018 рр.).