Игровые шаблоны DLE
Самая быстрая Диета

Музеї

Матеріали Музею історії гімназії №191 імені П.Г. Тичини м. Києва на підтвердження звання «Зразковий музей»

Музей історії гімназії № 191 ім. П.Г. Тичини з поглибленим вивченням іноземних мов засновано 29 січня 2004 року (до 35 річниці з дня народження школи № 191), у цьому ж році присвоєно звання «Зразковий».

Уся робота музею спрямована на ознайомлення дітей з історією гімназії №191 ім. П.Г.Тичини, на виховання в учнів почуття поваги і гордості за свій заклад. Музей історії гімназії – це центр пошукової, наукової, комунікативної, творчої та виховної роботи, спрямованої на збереження і відродження гімназійних звичаїв, культури, досягнень.

Музей історії гімназії займається не тільки ознайомчою діяльністю, а й веде просвітницьку роботу серед учнівської молоді. Екскурсії, які були проведені на базі музею націлені на ознайомлення гімназистів з процесом становлення і розвитку закладу від звичайної школи до гімназії.

У експозиції музею чотири постійні стенди:

  • «Народження школи»
  • «Його ім’я носить наша гімназія»
  • «Стежками поета»
  • «ЮНЕСКО»

Та три пересувні стенди:

  • «Наш родовід»
  • «Галерея випускників»
  • «Наші досягнення сьогодні»

Експозиції музею є постійними. Надходження за останні роки незначні, що пов’язано з епідеміологічною ситуацією в країні.

Робота музею організована за принципом самоврядування. Вищий керівний орган – Рада музею, яка складається з 18 осіб: директор гімназії, заступник з навчальної роботи, заступник з виховної роботи, директор музею, голова ради музею, вчителі, батьки, учні.

Рада музею:  

  • Обговорює та подає на затвердження план роботи;
  • Заслуховує звіт про проведену роботу;
  • Веде документацію;
  • Готує екскурсоводів;
  • Розглядає і вирішує нагальні питання пов’язані з роботою музею.

 У діяльності Музею історії гімназії №191 ім. П.Г. Тичини використовуємо таку документацію:

  • Статут;
  • Книга обліку та реєстрації матеріальних цінностей (основний фонд);
  • Книга обліку та реєстрації матеріальних цінностей (неосновний фонд);
  • Книга обліку проведення екскурсій;
  • Книга обліку відвідувачів;
  • Протоколи засідань Ради Музею;
  • Уніфікований паспорт музею;
  • Положення про Музей історії гімназії №191 ім. П.Г. Тичини з поглибленим вивченням іноземних мов;
  • План роботи
  • Річні звіти про проведення роботи
  • Акти обстеження музею;
  • Накази.

Технічне оснащення музею:

  • світло, - звуко, - аудіо обладнання, монітори, фонотеки, проектор, мультимедійна дошка, екран, цифровий фотоапарат, - фото, -фільмо, -медіатеки;
  • автоматична система обліку та накопичення інформації;
  • фото, кіно обладнання, засоби поліграфії.

У музеї проводяться різні форми роботи:

  • Оглядові екскурсії (для учнів перших курсів)
  • Тематичні екскурсії (для учнів гімназії, гостей закладу)

Тематика екскурсій:

  • «Народження школи»
  • «Його ім’я носить наша гімназія»
  • «Стежками поета»
  • «ЮНЕСКО»

Кількість експонатів основного фонду: загальна кількість експонатів за інвентарною книгою 500 (п’ятсот), з них музейних предметів основного фонду – 300 (триста), неосновного фонду – 200 (двісті)

Музей історії гімназії брав участь у конкурсах екскурсоводів музеїв 2017-2019рр., у конкурсі відео екскурсій (2021р.).

Музей співпрацював з Літературно-меморіальним музеєм-квартирою П.Г. Тичини, районною бібліотекою ім. П.Усенка

 

Матеріали Музею української словесності гімназії №191 імені П.Г. Тичини м. Києва на підтвердження звання «Зразковий музей»

Музей української словесності гімназії засновано 09.03.2006 року, у 2017 році присвоєно звання «Зразковий».

Уся робота Музею спрямована на виховання в учнів почуття національної гідності, гордості за свій народ, мови, історію. Сьогодні з упевненістю можна сказати, що саме Музей української словесності став центром пошукової, наукової, творчої та виховної роботи, спрямованої на вивчення української мови, літератури, їх охорону, пропаганду, на відродження національної культури, звичаїв і традицій українців.

За останні 5 років Музей проводив просвітницьку роботу серед учнівської молоді. Заходи, які були проведені (зустрічі з письменниками, науковцями, екскурсії), приурочувались саме тому, щоб довести, що рідне слово багате й неповторне, що це ознака, окраса й генетичний код нашого народу, що саме воно зближує й об’єднує націю, робить її сильною, духовно багатою й непереможною. Музей єдиний у Києві. У його арсеналі нараховується 354 експонати, 7 експозицій (стенди у вигляді 3 розгорнутих книг по 8 сторінок кожна й 4 вітрини). Кожен розділ – це певна лінгвістична епоха з іменами, реальними подіями, що відображені в наявних документах. Тут фототипія Букваря І. Федорова, копії Букваря Т. Шевченка, читанки з Канади, Австралії, Америки. Книги з автографами відомих письменників, учених, які були гостями гімназії. Дослідження мови учнями й учителями, збірки дитячої творчості.

Основні розділи:

  • «Пам’ятки давньоруської писемності»;
  • «Перші науковці-дослідники мови»;
  • «Видатні мовознавці»;
  • «Під імперським чоботом (етапи нищення мови)»;
  • «Цвіти і сяй моя державна».

Експозиції Музею є постійними, змінюються в основному матеріали-дослідження мови гімназистами й учителями. Надходження за цей період незначні, що пов’язано з епідеміологічною ситуацією в країні. Основний фонд поповнився 18 підручниками мови та літератури, 4 подарунковими книжками.

Робота Музею організована за принципом самоврядування. Вищий керівний орган – Рада Музею, яка складається з педагогічний працівників та учнів.

Рада Музею:

  • обговорює та подає на затвердження план роботи;
  • заслуховує звіт про проведену роботу;
  • веде документацію;
  • готує екскурсоводів;
  • розглядає й вирішує нагальні питання пов’язані з роботою Музею.

У своїй діяльності використовуємо таку документацію:

  • книга обліку та реєстрації матеріальних цінностей (основний фонд);
  • книга обліку та реєстрації матеріальних цінностей (неосновний фонд);
  • книга обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів;
  • протоколи засідань Ради Музею;
  • уніфікований паспорт Музею;
  • положення про Музей української словесності;
  • плани роботи;
  • річні звіти про проведену роботу;
  • акти обстеження Музею;
  • накази.

У Музеї проводяться різні форми роботи:

  • оглядові (ознайомчі) екскурсії для першокурсників і їхніх батьків (14 за 5 останніх років);
  • тематичні екскурсії, які розширюють площину навчальних занять (11 за 5 років).

Тематика екскурсій:

  • Від кирилиці й глаголиці до сучасного письма;
  • Історія становлення і розвитку української мови;
  • Тарас Шевченко – основоположник сучасної української мови;
  • Літературна мова й діалекти;
  • Стильове розмаїття сучасної української літературної мови;
  • Забуті імена: І. Білодід, Л. Булаховський, М. Максимович, І. Житецький, І. Жовтобрюх;
  • Буква Г в українській мові;
  • «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» (Т. Шевченко);
  • «До словечка, до слов’ятка притулися…»
  • Синонімічне багатство мови (Словник синонімів Я. Караванського);
  • «Мова – то не просто звуки…» (Панас Мирний);
  • «Не бійтесь заглядати у словник…» (М. Рильський);
  • Новий правопис. Який він?
  • Зустрічі з письменниками й науковцями та спільні проекти з ними (спільний проект з Павлом Браницьким «Віршовані мандри», 2018 р., «Віршуємо разом», 2019 р.; спільний проект з християнським письменником Олексієм Полосіним «Календар-порадник моральних істин», 2021 р.; традиційні зустрічі з відомим мовознавцем О. Авраменком, 2016-2019 рр.; з членами товариства «Українська група», 2017 р.; зустріч із Сашком Лірником та спільний проект «Театр одного актора», 2021 р.; із відомим драматургом та громадським діячем Б. Жолдаком, 2016 р.)

Науково-дослідницька робота учнів представлена в колективних проектах:

  • «Лицарський дух українського козацтва» (2015 р.);
  • «Дитячий фольклор» (2016 р.);
  • «Київ театральний» (2017 р.);
  • «І на тім рушникові розцвіте все знайоме до болю…» (2017 р.);
  • «Козацькому роду нема переводу» (2019 р.);
  • «Я – творець своєї держави» (2020 р.).

Є й творчі здобутки. На базі Музею працює Мале літературно-мистецьке об’єднання «Оріяна» (керівник – учитель української мови та літератури Шевчук В.В.), яке залучає до роботи особливо творчо обдарованих учнів. Збірки, які вийшли за цей період:

  • «Веселкові барви рідної землі» (2016 р.);
  • «Віршові мандри» (2019 р.);
  • «Календар-порадник моральних істин » (2021р.);
  • Відеозбірка, приурочена 200-річчю від дня народження Лесі Українки  «Сім струн» (2021 р.).

Брали участь у конкурсах екскурсоводів шкільних музеїв 2017-2019 рр., у конкурсі відеоекскурсій (2021 р.).

Є й щорічні традиційні заходи, присвячені Дню української писемності й мови, Міжнародному дню мови, Шевченківським та Тичининським дням.

Музей – це класна кімната, де проводяться щодня навчальні заняття згідно з розкладом освітнього процесу гімназії.

На базі Музею відбуваються засідання МК учителів української мови та літератури.

Співпрацювали з Літературно-меморіальним музеєм-квартирою Павла Тичини (2016-2017 рр.), 

 

Основною проблемою, над якою продовжували працювати вчителі, -- це формування комунікативних компетенцій гімназистів, які тісно пов’язані з вихованням духовності, філософією родинності, вивченням українознавства, плеканням активної особистості, небайдужої до мовних проблем держави. Ця ж проблема лягла в основу музею Української словесностів основу роботи Муз.

Матеріали Музею української словесності гімназії №191 імені П.Г. Тичини м. Києва на підтвердження звання «Зразковий музей»

Музей української словесності гімназії засновано 09.03.2006 року, у 2017 році присвоєно звання «Зразковий».

Усі робота Музею спрямована на виховання в учнів почуття національної гідності, гордості за свій народ, мови, історію. Сьогодні з упевненістю можна сказати, що саме Музей української словесності став центром пошукової, наукової, творчої та виховної роботи, спрямованої на вивчення української мови, літератури, їх охорону, пропаганду, на відродження національної культури, звичаїв і традицій українців.

За останні 5 років Музей проводив просвітницьку роботу серед учнівської молоді. Заходи, які були проведені (зустрічі з письменниками, науковцями, екскурсії), приурочувались саме тому, щоб довести, що рідне слово багате й неповторне, що це ознака, окраса й генетичний код нашого народу, що саме воно зближує й об’єднує націю, робить її сильною, духовно багатою й непереможною. Музей єдиний у Києві. У його арсеналі нараховується 354 експонати, 7 експозицій (стенди у вигляді 3 розгорнутих книг по 8 сторінок кожна й 4 вітрини). Кожен розділ – це певна лінгвістична епоха з іменами, реальними подіями, що відображені в наявних документах. Тут фототипія Букваря І. Федорова, копії Букваря Т. Шевченка, читанки з Канади, Австралії, Америки. Книги з автографами вдомих письменників, учених, які були гостями гімназії. Дослідження мови учнями й учителями, збірки дитячої творчості.

Основні розділи:

·      «Памятки давньоруської писемності»;

·      «Перші науковці-дослідники мови»;

·      «Видатні мовознавці»;

·      «Під імперським чоботом (етапи нищення мови)»;

·      «Цвіти і сяй моя державна».

Експозиції Музею є постійними, змінюються в основному матеріали-дослідження мови гімназистами й учителями. Надходження за цей період незначні, що пов’язано з епідеміологічною ситуацією в країні. Основний фонд поповнився 18 підручниками мови та літератури, 4 подарунковими книжками.

Робота Музею організована за принципом самоврядування. Вищий керівний орган – Рада Музею, яка складається з педагогічний працівників та учнів.

Рада Музею:

·      обговорює та подає на затвердження план роботи;

·      заслуховує звіт про проведену роботу;

·      веде документацію;

·      готує екскурсоводів;

·      розглядає й вирішує нагальні питання пов’язані з роботою Музею.

У своїй діяльності використовуємо таку документацію:

ü книга обліку та реєстрації матеріальних цінностей (основний фонд);

ü книга обліку та реєстрації матеріальних цінностей (неосновний фонд);

ü книга обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів;

ü протоколи засідань Ради Музею;

ü уніфікований паспорт Музею;

ü положення про Музей української словесності;

ü плани роботи;

ü річні звіти про проведену роботу;

ü акти обстеження Музею;

ü накази.

 

У Музеї проводяться різні форми роботи:

·      оглядові (ознайомчі) екскурсії для першокурсників і їхніх батьків (14 за 5 останніх років);

·      тематичні екскурсії, які розширюють площину навчальних занять (11 за 5 років);

Тематика екскурсій:

ü Від кирилиці й глаголиці до сучасного письма;

ü Історія становлення і розвитку української мови;

ü Тарас Шевченко – основоположник сучасної української мови;

ü Літературна мова й діалекти;

ü Стильове розмаїття сучасної української літературної мови;

ü Забуті імена: І. Білодід, Л. Булаховський, М. Максимович,            І. Житецький, І. Жовтобрюх;

ü Буква Г в українській мові;

ü «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» (Т. Шевченко);

ü «До словечка, до словятка притулися…»

ü Синонімічне багатство мови (Словник синонімів Я. Караванського);

ü «Мова – то не просто звуки…» (Панас Мирний);

ü «Не бійтесь заглядати у словник…» (М. Рильський);

ü Новий правопис. Який він?

 

·      Зустрічі з письменниками й науковцями та спільні проекти з ними (спільний проект з Павлом Браницьким «Віршовані мандри», 2018 р., «Віршуємо разом», 2019 р.; спільний проект з християнським письменником Олексієм Полосіним «Календар-порадник моральних істин», 2021 р.; традиційні зустрічі з відомим мовознавцем О. Авраменком, 2016-2019 рр.; з членами товариства «Українська група», 2017 р.; зустріч із Сашком Лірником та спільний проект «Театр одного актора», 2021 р.; із відомим драматургом та громадським діячем Б. Жолдаком,     2016 р.)

Науково-дослідницька робота учнів представлена в колективних проектах:

ü «Лицарський дух українського козацтва» (2015 р.);

ü «Дитячий фольклор» (2016 р.);

ü «Київ театральний» (2017 р.);

ü «І на тім рушникові розцвіте все знайоме до болю…» (2017 р.);

ü «Козацькому роду нема переводу» (2019 р.);

ü «Я – творець своєї держави» (2020 р.).

Є й творчі здобутки. На базі Музею працює Мале літературно-мистецьке об’єднання «Оріяна» (керівник – учитель української мови та літератури Шевчук В.В.), яке залучає до роботи особливо творчо обдарованих учнів. Збірки, які вийшли за цей період:

ü «Веселкові барви рідної землі» (2016 р.);

ü «Віршові мандри» (2019 р.);

ü «Календар-порадник моральних істин » (2021р.);

ü Відеозбірка, приурочена 200-річчю від дня народження Лесі Українки  «Сім струн» (2021 р.).

Брали участь у конкурсах екскурсоводів шкільних музеїв 2017-2019 рр., у конкурсі відеоекскурсій (2021 р.).

Є й щорічні традиційні заходи, присвячені Дню української писемності й мови, Міжнародному дню мови, Шевченківським та Тичининським дням.

Музей – це класна кімната, де проводяться щодня навчальні заняття згідно з розкладом освітнього процесу гімназії.

На базі Музею відбуваються засідання МК учителів української мови та літератури.

Співпрацювали з Літературно-меморіальним музеєм-квартирою Павла Тичини (2016-2017 рр.), районною бібліотекою імені Павла Усенка (2016-2018 рр.).

          Технічне забезпечення: CD-програвач, компютер.
Новые игры Alawar.