25.02.2021
ПОЕТИЧНИЙ МАРАТОН
Українська мова- це море, у якого немає дна і берегів, і яке настільки багатоманітне й невичерпне, що ніколи не встановити межі при пізнанні її феномена. Вона може звучати на найрізноманітніших регістрах: по- простацькому й найвишуканіше, нею легко передавати найтонші настроєві гами, надається вона й до найповажнішого інтелектуального мислення й творення.
Зустрічайте Софію Терпеливу з віршем Івана Багряного "Мова рідна"
Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула. Для нас рідна мова – це не тільки безцінна спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.
"Любіть рідну мову" декламує Іван Кінашенко
Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен
в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб -МОВА. Недарма говориться, що без усякої іншої науки ще можна обійтися, а без знання
рідної мови обійтися не можна. І це справді так. Людина, яка не хоче знати рідної мови, руйнує те, що повинно стати фундаментом її особистості.
Вірш читає Олександр Чайка
